Главная  /  Информация  /  Аналитика  /  Умови та порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок

Умови та порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок

Приватизація – найпоширеніший спосіб набуття громадянами права власності на землю. Вона здійснюється шляхом передачі їм земельних ділянок із земель державної та комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації. Приватизацію можна розглядати як підставу виникнення прав на землю, спосіб придбання громадянами земельних ділянок у власність, умову реалізації їх земельних прав, порядок передачі ділянок державної та комунальної власності у приватну власність громадянам, і саме у такому значенні приватизація земельних ділянок закріплена у Земельному кодексі.

Приватизація як спосіб набуття права власності є передачею об'єктів права державної власності у приватну власність громадян, вона належить до ринкових правових інструментів і пов'язана з переходом господарства нашої країни від планової економічної системи до ринкових засад господарювання. Адже функціонування господарства на ринкових засадах без приватизації землі не може бути успішним та ефективним. Тому в ст. 118 Земельного кодексу визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, а також усі категорії земель земельного фонду України.

Неабияке значення для реалізації громадянами права на приватизацію земельних ділянок мають норми їх безоплатної передачі із земель державної та комунальної власності. Згідно з частиною першою ст. 121 Земельного кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок у таких розмірах:

• для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

• для ведення особистого селянського господарства – не більше 2 га;

• для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

• для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, у селищах – не більше 0,15 га, у містах – не більше 0,10 га;

• для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;

• для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га.

Наведені норми поширюються не тільки на приватизацію раніше наданих громадянам земельних наділів, а й на передачу останніх у власність шляхом їх відведення як із земель державної та комунальної власності, так і з земель, вилучених у інших власників та користувачів. Отже, норми безоплатної передачі громадянину земельної ділянки не залежать від наявності у нього такої ділянки в користуванні та від правових підстав володіння нею.

Громадянин, який бажає приватизувати земельну ділянку, що знаходиться у його користуванні, має подати заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцем розташування ділянки. Відповідно до п. 12 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади. Розгляд заяв громадян про приватизацію відповідних земельних ділянок зазначеними органами виконавчої влади та місцевого самоврядування здійснюється за належністю земель на праві власності. У межах встановлених норм приватизація здійснюється безоплатно. Та частина ділянки, розміри якої перевищують норми безоплатної приватизації, може передаватися громадянам у приватну власність за плату.

Відповідно до частини другої ст. 118 Земельного кодексу рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок мають прийматися у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір цих ділянок. Такими технічними матеріалами можуть бути схеми розташування земельної ділянки, план-проект розміщення будівлі, а документами – державний акт на право постійного землекористування, довідки про реєстрацію договору тимчасового або орендного землекористування, витяги із земельно-шнурових і погосподарських книг місцевих рад. Підготовка та надання технічних матеріалів і необхідних документів є обов'язком громадянина.

Органи виконавчої влади безпосередньо приймають рішення про приватизацію земельних ділянок. Вони є постійно діючими органами, тому для розгляду заяв громадян та прийняття рішень щодо приватизації земельних ділянок у місячний строк немає часових перешкод. Органам місцевого самоврядування також надано право безпосереднього прийняття рішень. Так, згідно зі ст. 12 Земельного кодексу до повноважень сільських, селищних і міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, а також передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідно до земельного закону. Проте вони функціонують у сесійному режимі, що породжує труднощі, пов'язані з додержанням місячного строку, передбаченого для прийняття відповідних рішень.

Дещо інший порядок приватизації земельних ділянок громадянами передбачений частиною третьою ст. 118 Земельного кодексу. Згідно з нею громадяни – працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в безоплатному одержанні у власність земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, мають звертатися з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. Оскільки ці землі знаходяться у постійному користуванні державних або комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, їх працівники, а також пенсіонери з їх числа мають звертатися до органів місцевого самоврядування або місцевих державних адміністрацій не із заявою, а з клопотанням про безоплатну передачу їм земельних ділянок у приватну власність.

Клопотання громадянина, як і його заява, є виявом зацікавленості в одержанні земельної ділянки на праві приватної власності. Проте до клопотання можуть включатися відомості, які не є обов'язковими для заяви. До них, зокрема, можна віднести дані про призначення земельних угідь, з яких бажано виділити земельну ділянку, мету її використання, розміри тощо, тобто дані, що не входять до відомостей про земельну ділянку, яка вже знаходиться у користуванні громадянина.

Для придбання земельної ділянки у приватну власність необхідно подати документи, що підтверджують наявність трудових відносин між громадянином та сільськогосподарським підприємством державної чи комунальної власності або вихід громадянина на пенсію. У земельному законі безоплатна приватизація земельних ділянок не пов'язана зі стажем роботи працівників та пенсіонерів на сільськогосподарському підприємстві, тому право кожного з них на одержання ділянки у приватну власність є гарантованим.

Клопотання громадян про безоплатну приватизацію земельних ділянок органи місцевого самоврядування або виконавчої влади також повинні розглянути протягом місяця. У разі прийняття позитивного рішення відповідні органи повинні дати дозвіл на розробку проекту приватизації земель комунальних або державних сільськогосподарських підприємств. Отже, клопотання працівників цих підприємств передують таким рішенням і є підставою для їх прийняття.

Дозволи на розробку проектів приватизації зазначених земель є самостійними рішеннями органів місцевого самоврядування або виконавчої влади. Вони реалізуються працівниками сільськогосподарських підприємств та за рахунок їх коштів. Проекти мають містити відомості про цільове призначення земель та місця їх розташування, про те, які саме площі підлягають приватизації, а які залишаються у державній або комунальній власності, про кількість працівників та пенсіонерів з їх числа, які мають право на приватизацію, тощо.

Проект надсилається на розгляд та затвердження до органу місцевого самоврядування або виконавчої влади. Відповідно до частини п'ятої ст. 118 Земельного кодексу передача земельних ділянок у власність громадян – працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерів з їх числа провадиться після затвердження проекту.

Передача земельних ділянок зі складу земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств у власність громадянам може здійснюватися й у разі їх ліквідації. Це випливає зі змісту частини третьої ст. 24 Земельного кодексу, згідно з якою у разі ліквідації державного або комунального підприємства, установи, організації землі, що знаходяться в їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок припиняються.

Норма аналогічного змісту закріплена й у частині другій ст. 30 Земельного кодексу. Відповідно до неї земельні ділянки державної та комунальної власності, які знаходились у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування. З урахуванням того, що ця норма визначає розподіл несільськогосподарських угідь при ліквідації сільськогосподарських підприємств, йдеться про можливість приватизації земельних ділянок несільськогосподарського призначення, якими користувалися ліквідовані сільськогосподарські підприємства державної або комунальної власності.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства, садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета використання ділянки.

У разі згоди зазначених органів на передачу земельної ділянки у власність громадянам вони дають дозвіл на розробку проекту її відведення. У частині сьомій ст. 118 та інших положеннях Земельного кодексу зазначено, що в ньому зберігається відвідний порядок передачі земельних ділянок у власність, який поширюється і на безоплатну приватизацію земельних ділянок громадянами.

Розробка проекту відведення земельної ділянки є складним техніко-юридичним заходом. Тому земельний закон передбачає й здійснення розробки проектів спеціалізованими організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цієї роботи. Ними можуть бути науково-дослідні та проектні інститути, їх філії та інші підрозділи. Надання їм відповідних дозволів та ліцензування їх діяльності здійснюються в порядку, передбаченому законодавством. Про наявність у таких організацій дозволу або ліцензії на проектування відведення земельних ділянок зазначається в проекті. При розробці проектів вони керуються державними стандартами та нормативами, а також регіональними місцевими правилами використання земельних ділянок.

Чинний Земельний кодекс передбачає підготовку проектів відведення земельних ділянок за рахунок замовників, але не передбачає строків розробки проекту відведення земельної ділянки. Вони визначаються угодою між замовником та виконавцем.

Погодження проекту відведення земельної ділянки є важливою стадією його підготовки, яка не зводиться до виконання формальних вимог закону та має істотне значення для здійснення землевпорядкування. Тому згідно з частиною дев'ятою ст. 118 Земельного кодексу цей проект погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органом архітектури та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або до органу місцевого самоврядування. Таке погодження є обов'язковим. Наведений перелік державних органів, які в обов'язковому порядку погоджують проект відведення землі, є вичерпним.

Однак у деяких випадках виникає необхідність у погодженні проекту з іншими державними органами, а також суміжними підприємствами, установами та організаціями. Залежно від категоріальної належності та основного цільового призначення земельної ділянки, яка відводиться, такими органами виконавчої влади можуть бути, наприклад, органи управління водним або лісовим господарством.

Особливою формою погодження проекту відведення земельної ділянки є підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу). Це віднесено до компетенції відповідних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Такі висновки передують розробці проекту відведення землі, оскільки без них немає сенсу замовляти та розробляти його. Водночас з метою запобігання зайвому погодженню проекту в окремих випадках земельний закон виключає необхідність погодження передачі земельної ділянки у власність громадянам. Як вже зазначалося, додержання строку розгляду проекту покладено на місцеві державні адміністрації, які є постійно діючими органами виконавчої влади.

Розроблений та погоджений проект відведення земельної ділянки подається на розгляд до відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Відповідно до частини десятої ст. 118 Земельного кодексу районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Розгляд проекту відведення земельної ділянки та прийняття рішення про її передачу у власність – самостійна стадія процесу землевпорядкування. Згідно з п. «в» частини першої ст. 186 Земельного кодексу проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або місцевого самоврядування, які надають і вилучають їх. Зазначені органи можуть затвердити проект відведення земельної ділянки і прийняти рішення про її передачу або відхилити його і направити на доопрацювання. Після усунення недоліків він підлягає повторному розгляду тими самими органами з правом ухвалення відповідного рішення.

Згідно з частиною одинадцятою ст. 118 Земельного кодексу у разі відмови органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

У главі 25 Земельного кодексу, присвяченій вирішенню земельних спорів, суд визначено як орган, наділений повноваженнями вирішувати їх. У частині другій ст. 158 Земельного кодексу наведено перелік спорів, які розглядаються виключно судом. До цього переліку не включено земельні спори про відмову в передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви громадянина органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування без розгляду. Тому зазначені спори можна вважати особливими. Адже при цьому в юридичному розумінні земельну ділянку ще не передано у власність, а тому й немає права на конкретний об'єкт. У такому разі немає і самого земельного спору з його земельно-правовим змістом. Виникає спір про підстави залишення заяви без розгляду або ухвалення рішення про відмову в передачі земельної ділянки у власність, пов'язаний з діяльністю або рішеннями органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування щодо забезпечення прав громадян.

Характер діяльності або бездіяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо розгляду заяв громадян та порядок прийняття рішень про відмову в передачі земельних ділянок у власність мало відрізняється від розгляду та ухвалення рішень з інших питань, тому такі питання підлягають судовому розгляду в порядку провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, зокрема розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи посадових осіб у сфері управлінської діяльності. Умови і порядок розгляду таких справ, а також процесуальні права та обов'язки сторін передбачені у відповідних розділах, главах та нормах Цивільного процесуального кодексу.

Олександр Митяй, начальник відділу забезпечення інспекторської діяльності управління здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Держземінспекції України

Вісник податкової служби України



Real Estate Development Group

Каталог объектов

Сосновый берег ( Золотые ключи ), ул. 1-я Ореховая 7,  участок 9.4 сотки. Сосновый берег ( Золотые ключи ), ул. 1-я Ореховая 7, участок 9.4 сотки.
Сосновый берег ( Золотые ключи ), ул. 1-я Ореховая 7, участок 9.4 сотки.
Подробнее

Отель на Французком бул. Отель на Французком бул.
Ориентир: г. Одесса, Французский бульвар
Строение: 2 100 кв.м.
Зем. участок: 1 га

Подробнее

Гранитный карьер Гранитный карьер
Ориентир: Николаевская обл.
Карьерное поле: 23 га
Запасы: 2 490 000 куб.м

Подробнее

ЖК «Белый Парус»  пентхаус ЖК «Белый Парус» пентхаус
квартира, пентхаус
Месторасположение: ул. Литературная 1-А
Ориентир: Приморский район / 8-я ст. Б. Фонтана
Площадь: 208,4 м.кв.

Подробнее